Щороку, коли природа прокидається від зимового сну, земля вкривається першим рясним цвітом, а лагідне проміння пестить теплом, саме в цю благодатну пору Господь дарує нам добру нагоду, щоб відійти від щоденної метушні і задуматися над високим, сакральним… Таке світовідчуття особливо загострюється в пору Великого посту. Здається, що навколишній світ душевно перевтілюється, стає добрішим, мудрішим і в людині примножується людське, християнське.
Поверненню до себе сприяє Хресна дорога, яку подумки проходять ті, що усвідомлюють себе християнами. Точніше, відчувають жертовність Спасителя усім своїм єством, всім серцем. Невипадково органічною рисою української ментальності є кордоцентризм – те, що, за Франком, «відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне і явне». Надзвичайно зворушливими на Хресній дорозі є співпереживання найменших, маленьких принців і принцес, які долучаються до ще для них не зрозумілих понять – жертовність і альтруїзм.
Чудову нагоду приєднатися та співпереживати Хресну дорогу разом з дітьми мали батьки, наставники та гості дійства, яке відбулось минулого тижня у гостинній залі ДНЗ №15 «Лелеченька». Зі змістовним духовним словом звернулася до глядачів завідувач Г.Ковалик. Вдала композиція заходу, проникливі мелодії, сценічно відтворені вихованцями образи не залишили байдужими нікого із присутніх. За продуманим сценарієм можна було пізнати творчий почерк і небайдужість вихователів Г.Строгуш, О.Микитин, музичного керівника О.Курило та помічника вихователя Н.Михайлишин.
«О Ісусе, тихий і покірний, вчини моє серце подібним до Твого» – ці слова стали наскрізним камертоном дитячих Розважань у поєднанні із промовистими піснями у часі Великого посту: «О розп’ята любове свята», «За все Тобі я дякую», «Коли на волю проситься сльоза», «Чи ти був на Голгофі?». Атмосферу Хресної дороги увиразнювали візуалізовані 14 Стацій і діти мали змогу покласти троянду та свічечку до кожної з них. Заслуговує на увагу плідна співпраця дітей і вихователів, а також їхніх батьків, які взяли безпосередню участь у дійстві. Наприкінці заходу із благословенням звернувся отець Тарас Коберинко.
Ми, батьки, складаємо щиру подяку вихователям групи «Світлячок» Г.М. Строгуш, О.Я. Микитин, музичному керівникові О.Б. Курило, помічнику вихователя Н.В. Михайлишин та завідувачу ДНЗ №15 Г.Ф. Ковалик за сумлінну працю, материнське ставлення до вихованців, створену атмосферу піклування та доброзичливості.
Батьки групи «Світлячок» ДНЗ №15
